Промінвестбанк
 |
 |
|||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Документарне інкасо - це банківська розрахункова операція, при якій банк за дорученням свого клієнта (експортера) одержує на підставі розрахункових документів грошові кошти від платника (імпортера) за відвантажені на його адресу товари та надані послуги.
Розрахунки банку в формі документарного інкасо регулюються міжнародними правилами та звичаями - Уніфікованими правилами по інкасо, виданими Міжнародною торговою палатою публікація № 522, редакція 1995 року.
Промінвестбанк обслуговує імпортні та експортні інкасо.
Експортні інкасо використовуються для розрахунків за експортовані товари та надані послуги та направляються банком за дорученням українських експортерів на адресу іноземного банку для подальшої їх оплати.
Імпортні інкасо використовуються для розрахунків за імпортовані товари та/або надані послуги та направляються іноземними банками банку імпортера для здійснення оплати.
Умови інкасо мають бути зазначені у контракті та передбачати:
Продавець разом з документами надає у банк інструкції у формі "Інкасового доручення", яке відповідає Уніфікованим правилам по інкасо. Інкасове доручення повинно містити точні та повні вказівки щодо виконання інкасо, тому що після виставлення інкасового доручення банки дотримуються тільки інструкцій, які надані в дорученні. Доручення повинне містити чіткі інструкції щодо умов видачі документів. В найбільш поширених випадках документи платнику можуть бути видані банком проти платежу або проти акцепту векселя. Треба звертати також особливу увагу на наявність інструкцій щодо протесту у разі неакцепту або неплатежу.
Документарне інкасо являє собою деякий компроміс між авансовим платежем та торгівлею за відкритим рахунком (коли експортер покладається на покупця, котрий повинен сплатити відправлений йому товар). Інкасова форма розрахунків з точки зору експортера має деякі недоліки, а саме: експортер несе ризик, пов'язаний з можливою відмовою імпортера від платежу при неприйнятті документів імпортером; експортер повинен здійснювати раніше виробництво та транспортування товару, ніж одержати платіж.
Така форма розрахунків більш вигідна імпортеру, оскільки імпортер впевнений, що платіж буде проведений тільки за його наказом, тобто лише після того, як він прийме документи; імпортер здійснює платіж проти документів, що дають йому право розпорядження товаром і при цьому немає необхідності відволікати кошти з обороту; витрати на проведення інкасової операції невеликі у порівнянні з витратами на акредитив. Недоліками для імпортера є те, що, здійснюючи платіж чи акцепт, імпортер не має можливості перевірити якість товару (у випадку перевезення на великі відстані або тривалого проходження митних процедур).
